Анотація
Мета роботи – визначення провідних причин синдрому хронічного кашлю у військовослужбовців під час бойових дій.
Матеріал і методи. Для вирішення поставленої мети було обстежено 72 хворих чоловічої статі, які звернулися за консультацією до пульмонолога з приводу хронічного кашлю. Середній вік пацієнтів становив (42,6±2,5) року, усі хворі перебували на обстеженні та стаціонарному лікуванні в клініках Національного військово-медичного клінічного госпіталю «Головний військовий клінічний госпіталь» МО України. Усі хворі були розподілені на три групи: 1-шу групу становили 29 пацієнтів, у яких причиною кашлю була бронхообструктивна патологія (при подальшому детальному обстеженні було встановлено діагноз бронхіальної астми або хронічного обструктивного захворювання легень), до 2-ї груи увійшли 24 хворих, у яких причиною кашлю була гастроезофагеальна рефлексна хвороба, а 3-ю групу становили 19 хворих із синдромом постназального затікання.
Результати та обговорення. У військовослужбовців із бронхообструктивним синдромом перші симптоми кашлю з’явилися після перебування в зоні бойових дій, унаслідок контакту із продуктами згорання палива або при перебуванні в приміщеннях із вологим холодним повітрям. При проведенні дослідження показників зовнішнього дихання було виявлено зворотність бронхіальної обструкції у 12 (41,4%) пацієнтів, що підтверджувало діагноз БА. Водночас у 7 (29,2%) хворих застосовувалася провокаційна проба для верифікації діагнозу. Обстежені із другої групи, крім нападів сухого кашлю, висували скарги на осиплість голосу в 10 (41,7%) пацієнтів, відчуття переповнення в шлунку – у 15 (62,5%) осіб. При проведенні ендоскопічного обстеження у 23 осіб було виявлено ерозивну форму ГЕРХ тип В, С (LA). У хворих 3-ї групи синдром кашлю виникав на тлі ознак постназального затікання, при цьому відчуття постійного переповнення слизу в носоглотці турбувало 100% осіб. Особливо слід зазначити, що в 6 (20,7%) пацієнтів із першої групи з основним діагнозом БА були виявлені ознаки ГЕРХ.
Висновки. Синдром хронічного кашлю часто трапляється в загальнотерапевтичній практиці. Основними його причинами майже в рівних співвідношеннях є бронхолегенева патологія із бронхообструктивним синдромом (40,3% випадків), патологія шлунково-кишкового тракту (ГЕРХ) (33,3% випадків) та синдром постназального затікання (26,4% випадків). Провідними причинами синдрому хронічного кашлю у хворих із патологією бронхолегеневої системи є БА та ХОЗЛ. У 20,7% пацієнтів із БА було виявлено ГЕРХ, що свідчить про поліетіологічну природу синдрому кашлю.
Посилання
Song WJ, Chang YS, Faruqi S, Kim JY, Kang MG, Kim S. The global epidemiology of chronic cough in adults: a systematic review and metaanalysis.
Eur Respir J. 2015;(45):1479–1481. doi: 10.1183/09031936.00218714.
Morice AH, Millqvist E, Bieksiene K, Birring SS, Dicpinigaitis P, Domingo Ribas C. ERS guidelines on the diagnosis and treatment of chronic cough in adults and children. Eur Respir J. 2020;55 doi: 10.1183/13993003.01136-2019
Spanevello A, Beghé B, Visca D, Fabbri LM, Papi A. Chronic cough in adults. Eur J Intern Med. 2020. doi: 10.1016/j.ejim.2020.03.018. online
Хіміон Л.В., Ященко О.Б. Ефективне і безпечне лікування сухого кашлю – актуальна проблема загальнолікарської практики. Сімейна медицина. 2015;1:130-133.
Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги «Кашель у дорослих». Наказ МОЗ України від 8 червня 2015 р. № 327. Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. 2016;3:38-45.
Адаптована клінічна настанова заснована на доказах «Бронхіальна астма». Київ, НАМН України. 2019. 113 с. https://library.gov.ua/bronhialna-astmaadaptovana-klinichna-nastanova-zasnovana-na-dokazah/
Адаптована клінічна настанова заснована на доказах «Хронічне обструктивне захворювання легень». Київ, НАМН України. 2019. http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/upj/19/pdf19-2/5.pdf
Суворкина И.В. Эффективность применения фенспирида (эреспала) в лечении больных хроническим обструктивным заболеванием легких тяжелого течения. Український пульмонологічний журнал. 2005;3:28-31.
