Ведення випадку туберкульозу у світлі реформ фтизіатрії. На допомогу сімейному лікарю

Анотація

Резюме. У статі розглянуто основні напрямки роботи лікаря загальної практики – сімейної медицини (ЗП-СМ) з напрямку ведення пацієнта, що страждає на туберкульоз (ТБ).

Мета роботи – аналіз основних керівних документів, які регламентують обсяг надання медичної допомоги хворим фтизіатричної ланки. Актуалізація напрямків роботи лікаря первинної ланки з діагностики, профілактики та лікування ТБ.

Матеріали та методи. Проведено аналіз керівних документів, які формують, визначають основні правові, організаційні й фінансові засади діяльності всіх органів державної влади та установ, котрі безпосередньо відповідають за протидію ТБ в Україні.

Результати дослідження. Опрацювання основних документів, що регламентують боротьбу на протидію ТБ: Закон України від 14.07.2023 № 3269-IX «Про подолання туберкульозу в Україні», Наказ МОЗ України від 13.04.2023 № 692 «Про затвердження Порядку надання послуг медико-психосоціального супроводу пацієнтів з чутливим та мультирезистентним туберкульозом», Наказ МОЗ України від 19.01.2023 № 102 «Про затвердження стандартів медичної допомоги „Туберкульоз“», Наказ МОЗ України від 16.02.2022 № 302 «Про затвердження Порядку організації виявлення та діагностики туберкульозу та латентної туберкульозної інфекції», дало змогу сформувати й запропонувати лікарю первинний алгоритм дій у разі, коли необхідно діагностувати, лікувати чи профілактувати ТБ.

Висновки. Основоположним є розуміння лікарем первинної ланки основного посилу роботи з пацієнтом фтизіатричного профілю: боротьба проти ТБ – це є робота потужної міждисциплінарної команди професіоналів медичної галузі із залученням усіх гілок суспільства. На кожному і усіх разом лежить відповідальність за збереження здоров’я. Етапність надання допомоги, пацієнторієнтований підхід до хворого, новітні методи діагностики, сучасні схеми лікування та дотримання принципів контрольованості терапії – запорука успіху в досягненні майбутніх цілей.