Показники лейкоцитарного складу крові, індексу запалення внл та субпопуляційного стану лімфоцитів крові у хворих з вперше виявленним цукровим діабетом 2 типу з різним індексом маси тіла в постковідний період

Анотація

Вступ. Наразі відбувається глобальне драматичне збільшення захворюваності
на ЦД, яке є однією з найпоширеніших нозологій в усьому світі та набуло характеру
неінфекційної пандемії. Встановлено, що щорічне зростання цього захворювання
відбувається у геометричній прогресії. Так, за останні 25 років кількість хворих
на діабет у світі збільшилася більш ніж у 4 рази і становить нині 589 млн, віком
20-79 років, згідно з даними Міжнародної федерації діабету.
За прогнозами експертів, ця кількість зросте до 643 млн до 2030 року і до 783 млн до
2045 року. Приблизно 90 % всіх пацієнтів, які страждають на це захворювання складають
хворі на ЦД2. Аналогічне прогресивне зростання захворюваності на ЦД спостерігають
і в Україні. Пандемія коронавірусної хвороби глобально вплинула на здоров’я людей
в усьому світі, в тому числі і на ендокринну систему, спричиняючи значний руйнівний
вплив через безпрецедентне підвищення смертності та захворюваності. Отримані
дані підтверджують, що при дебюті ЦД2 в постковідний період мають місце значні
порушення вродженого та адаптивного імунітету, що диктує необхідність невідклад-
ного вивчення і глибинного фундаментального розуміння загальної патофізіології та
клініко-імунологічних закономірностей постковідного патогенезу у хворих з дебютами
ЦД2 та різним ІМТ, що потенційно визначає вибір терапевтичної стратегії у цієї категорії
хворих. Незважаючи на великий обсяг публікацій, присвячених поєднанню СOVID-19
і ЦД2, ці дослідження переважно були виконані у хворих на ЦД2 з різними термінами
захворювання. В той же час дані публікацій, щодо лейкоцитарного складу, індексу
запалення ВНЛ (відношення абсолютної кількості нейтрофілів до абсолютної кількості
лімфоцитів), субпопуляційного складу лімфоцитів в периферичній крові (ПК) у хворих
з дебютом ЦД2 в постковідному періоді вкрай обмежені та суперечливі. Показники
субпопуляційного складу крові на наразі є одними із ключових характеристик функ-
ції імунітету. Особливе значення ці параметри мають у хворих на вперше виявлений
цукровий діабет 2 типу (ЦД2) в постковідному періоді. Проте дані досліджень щодо
лейкоцитарного складу, показників ВНЛ та стану імунофенотипу лімфоцитів у хворих
на вперше виявлений ЦД2 з різним індексом маси тіла (ІМТ) в постковідному періоді
вкрай малочисельні та дискутабельні. Майже відсутня інформація про взаємозв`язок між
системними маркерами запалення та показниками ІМТ у хворих із вперше виявленим
ЦД2 в постковідному періоді. Таким чином, метою роботи стало дослідження загальної
кількості лейкоцитів, лейкоцитарного складу ПК, індексу запалення ВНЛ, визначення
показників імунофенотипу лімфоцитів (CD3+Т-, CD4+Т-,CD8+Т-,CD20+-і CD56+-клі-
тин) крові у хворих з вперше виявленим ЦД2 і різним ІМТ на тлі перенесеного ковіду.
Матеріали та методи. До дослідження були залучені 98 хворих з дебютом ЦД2, що
відбувся протягом 3 місяців після перенесеного ковіду, з різним ІМТ та 94 хворих з
дебютом ЦД2 та різним ІМТ з маніфестацією захворювання в передпандемічний період.
Групи порівняння склали 93 нормоглікемічних людей після перенесеного коронавірусного
захворювання з різним ІМТ та 88 нормоглікемічних з різним ІМТ без ковіду в анамнезі.
Результати. Встановлено, що для хворих з дебютом ЦД2 з різним ІМТ в постковіді
порівняно з хворими з вперше виявленим ЦД2 з різним ІМТ в передковіді характерні
вірогідні значний лейкоцитоз (підвищення загальної кількості лейкоцитів майже
в 1,5 рази, р<0,001), нейтрофільоз (підвищення абсолютної кількості нейтрофілів
майже в 2 рази, р<0,001), моноцитоз (підвищення абсолютної кількості моноцитів
майже в 2 рази, р<0,001), лімфоцитопенія (зменшення відносної кількості лімфоцитів
майже в 2 рази, р<0,001) та підвищення індексу запалення ВНЛ більше ніж в 2 рази
(р<0,001), що свідчить про сумарне підвищення рівня системного запалення у хворих
з дебютами ЦД2 після перенесеного коронавірусного захворювання. Подібні зміни
лейкоцитарного складу, що були виявлені у хворих з дебютом ЦД2 з різним ІМТ в
постковіді, але менш значущі, спостерігали і в нормоглікемічних людей з різним ІМТ
в постковіді та були зовсім відсутні у нормоглікемічних з різним ІМТ в передковідному
періоді, що свідчить про ключове значення зміненого постковідного стану імунітету в патогенезі дебюту ЦД2 у хворих з різним ІМТ після перенесеного коронавірусного
захворювання. Для хворих на ЦД2 в постковідному періоді характерне вірогідне
зниження абсолютної кількості всіх субпопуляцій лімфоцитів порівняно з хворими в
доковідному періоді та групами нормоглікемічних людей в доковідному та постковідному
періодах. При розподілі хворих залежно від ІМТ на 4 підгрупи: 1)25,5 кг/м2; 2) 25,9–
29,9 кг/м2; 3) 30,0–34,9 кг/м2; 4) > 35,0 кг/м2 — виявлено прогресуюче зниження CD3+ Т-,
CD4+ Т-, D8+ Т-, CD20+- і CD56+-клітин порівняно з хворими на вперше виявлений ЦД2
в доковідному періоді, в яких відзначалося, навпаки, прогресуюче збільшення всіх суб-
популяцій лімфоцитів. Подібне підвищення абсолютного числа CD4+ Т-клітин залежно
від ІМТ відзначали також і в нормоглікемічних людей, але було менш вираженим. Для
хворих на ЦД2 в постковідному періоді характерне вірогідне зниження абсолютної
кількості всіх субпопуляцій лімфоцитів порівняно з хворими в доковідному періоді та
групами нормоглікемічних людей в доковідному та постковідному періодах. Подібне
підвищення абсолютного числа CD4+ Т-клітин залежно від ІМТ відзначалось також і в
нормоглікемічних людей, але воно було менш вираженим. Висновки. Зміни в лейкоци-
тарному та субпопуляційному складі лімфоцитів у хворих з дебютом ЦД2 залежать не
тільки від значень ІМТ, але й зумовлені системним запальним станом постковідного тла,
що підсилює хронічне запалення низького ступеня, яке становить патогенетичний базис
дебюту ЦД2. Для пацієнтів з вперше виявленим ЦД2 в постковідному періоді характерне
зниження вмісту в периферичній крові всіх субпопуляцій лімфоцитів, яке максимально
виражене при супутньому ожирінні, що свідчить про імуносупресивний вплив короно-
вірусного захворювання на стан імунної системи у хворих з дебютом ЦД2 з різним ІМТ
в постковідному періоді. Виявлені нами зміни в лейкоцитарному та в субпопуляційному
вмісті у хворих з дебютом ЦД2 з різним ІМТ в постковідному періоді пояснюють двосто-
ронній зв’язок між ЦД2 і коронавірусним захворюванням та обумовлюють стратегічний
вибір подальшої патогенетичної терапії цієї категорії хворих.