Клініко-функціональні та психоемоційні закономірності перебігу постійної й пароксизмальної форми фібриляції передсердь
pdf

Ключові слова

фібриляція передсердь, фракція викиду, ліве передсердя, стрес.

Як цитувати

Serediuk, L., & Vakaliuk, I. (2022). Клініко-функціональні та психоемоційні закономірності перебігу постійної й пароксизмальної форми фібриляції передсердь. Терапевтика / ім. проф. Бережницького М.М., 2(4), 5-16. https://doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-4.5

Анотація

Метою дослідження є аналіз динаміки клініко-функціональних та психоемоційних показників у хворих із постійною і пароксизмальною формою фібриляції передсердь. Матеріали та методи. У дослідження залучно 64 хворих із постійною і пароксизмальною формою фібриляції передсердь (ФП), поділених на підгрупи, залежно від методу лікування. Для оцінки перебігу ФП проводили інструментальні і психометричні методи дослідження стану серцево-судинної системи. Результати. Встановлено, що додавання анксіолітичного препарату до стандарту лікування у хворих із постійною формою ФП інтенсивніше усуває прояви прискореного серцебиття, задишки в спокої, виражену втому, пітливість. Крім того, виявлено позитивний ефект лікування на електрокардіографічні та ехокардіографічні параметри серця, що підтверджено статистично. У процесі лікування бальний показник стресу і депресивної симптоматики достовірно знижувався в обох групах хворих. Схожа тенденція спостерігалася у хворих із пароксизмальною формою ФП із достовірною різницею показників до лікування, після лікування і через 1,5 місяця. Висновок. Таким чином, додаткове призначення анксіолітичного засобу у хворих із постійною і пароксизмальною формою ФП сприяло зниженню показників клінічної симптоматики ФП, регресу гіпертрофії лівого шлуночка, покращувало процеси внутрішньошлуночкової провідності, а також збільшувало фракцію викиду лівого шлуночка, сприяло інтенсивному бальному зниженню рівня стресу (p2<0,001) та його редукції з високого до низького рівня, а також бальному зниженню показників депресії (p2<0,001).

https://doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-4.5
pdf

Посилання

Belyuk NS, Snezhitsky VA. Risk factors for atrial fibrillation. Grodno Magazine state medical university. 2020;1:73-78.

Hindricks Gerhard, Potpara Tatjana, Dagres Nikolaos, et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association of Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). European Heart Journal. 2020; 00:1-126.

Baranova EN. Atrial fibrillation in patients with hypertension. Arterial hypertension. 2011;4:293-304.

Conference. Atrial fibrillation and ventricular arrhythmias: practical implementation of modern recommendations for diagnosis and treatment. Health of Ukraine. 2016; 2(45):42-43.

Kopieva KV, Grakova EV. New markers of heart failure: significance for the diagnosis and prediction of NT-pro-BNP and interleukin receptors — members of the ST2 family. Complex problems of cardiovascular diseases. 2018;94-101.

Kivimaki M, Nyberg ST. Long working hour as a risk factor for atrial fibrillation: a multi-cohort study. Eur Heart J. 2017;38(34):2621-2628.

Chernyaeva MS, Petrova MM. Acute myocardial infarction and affective spectrum disorders. Siberian Medical Review. 2015;3:5-14.

Kryuchkova ON, Kostyukova EA. Assessment of the likelihood of comorbid pathology: cardiovascular disease and depression. Ulyanovsk Medical and Biological Journal. 2016;2:20-26.

Heijman J. Cellular and Molecular Electrophysiology of Atrial Fibrillation Initiation, Maintenance and Progression. Circ Res. 2014;114(9):1483-99.

Lampert R. ECG signatures of psychological stress. J Electrocardiol. 2015;48(6):1000-1005.

Filippova MO, Polunina OS. Predicting the development of atrial fibrillation paroxysm in patients with postinfarction cardiosclerosis. Kuban Scientific Medical Bulletin. 2017;24(3):114-119.

Shkolnikova MA, Kharlap MS. Genetically determined disorders. Russian journal of cardiology. 2011;1(87):8-25.

Lin YK, Chen YA. Aging Modulates the Substrate and Triggers Remodeling in Atrial Fibrillation. Circ J. 2017;14.

Svensson T, Kitlinski M. Psychological stress and risk of incident atrial fibrillation in men and women with known atrial fibrillation genetic risk scores. Scientific

Reports. 2017;7:1-8.

Goldovsky BM, Sid EV. The place of β-blockers in the complex therapy of persistent atrial fibrillation. Emergency medicine. 2014;6(61):88-92.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.