Роль психоемоційного стресу в розвитку стоматологічних захворювань
pdf

Ключові слова

психоемоційний стан, психоемоційний стрес, механізми розвитку, вплив на організм, нормалізація стану хворого.

Як цитувати

Kononova, O., & Borysenko, A. (2022). Роль психоемоційного стресу в розвитку стоматологічних захворювань. Терапевтика / ім. проф. Бережницького М.М., 2(4), 33-40. https://doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-4.33

Анотація

У статті наведено огляд літератури з вивчення психоемоційного статусу стоматологічних хворих. Показано, що стан очікування та невизначеності результату, у якому перебуває пацієнт перед медичними (стоматологічними) маніпуляціями, може спровокувати розвиток невротичних та тривожно-фобічних розладів. Вони можуть негативно вплинути на перебіг наявних у нього захворювань, у тому числі захворювань пародонта. Характер реакції на стресовий фактор значною мірою залежить від особистісного фактора. При цьому значну роль відіграють інтенсивність і швидкість наростання зовнішнього впливу. Численні роботи, присвячені біохімічним, фізіологічним, клінічним, психофізіологічним і психологічним характеристикам, відображають подальший розвиток проблеми стресу (емоційного, психологічного, спортивного, виробничого, космічного, військового тощо) з позицій сучасної науки. При менш інтенсивному та повільному впливі екзогенних факторів більш виражена роль особистісної реакції. Літературні дані свідчать про те, що в більшості пацієнтів у період очікування спостерігається підвищений рівень тривожності, депресії та напруженості. Визначено вплив психоемоційного стресу на здоров’я пацієнта.

https://doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-4.33
pdf

Посилання

Адо АД, Ишимова ЛМ. Патологическая физиология. M.: Медицина, 1982:530.

Александровский ЮА. Пограничные психические расстройства. М, 2000:496.

Анастази А. Психологическое тестирование / А Анастази. М.: Педагогика, 1982:316.

Анцыферова ЛИ. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита. Психологический журнал. 2004;1:3-18.

Апчел ВЯ, Цыган ВН. Стрессоустойчивость человека. СПб.: ВМедА, 1999:187.

Аракелов ГГ. Стресс и его механизмы. Вестник Московского ун-та. Сер. 14. Психология. 2005;4:45-54.

Баевский PM. Оценка и классификация уровней здоровья с точки зрения теории адаптации. Вестн. АМН СССР. 1989;8:73-78.

Баевский PM. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. М.: Медицина, 1979:298.

Баевский РМ, Сыркин АЛ, Ибатов АД, Соболев АВ, Черникова АГ. Оценка адаптационных возможностей организма и проблемы восстановительной медицины. Вестник восстановительной медицины. 2004;2:18-22.

Баранов АА. Состояние профессионального здоровья работающих во вредных условиях. Российский медицинский журнал. 1998;1:5-8.

Береговой ГТ, Завалова НД, Ломов БФ, Пономаренко ВА. Экспериментально-психологические исследования в авиации и космонавтике. М.: Наука, 1998:217c.

Бехтерева НП. Физиология здорового и больного мозга человека. Л.: Наука, 1990:267.

Бильгильдеева ТЮ, Крюкова ТЛ. О возрастных аспектах копинг-поведения. Личность и общество: актуальные проблемы современной психологии: Материалы Всероссийского симпозиума. Кострома: Изд-во КГУ им. НА. Некрасова, РПО. 2000;81-82.

Бобков ЮГ, Виноградов ВМ. Фармакологическая коррекция умственной и физической работоспособности. Фармакологическая регуляция процессов утомления. Под ред. Ю.Г. Бобкова. М.: Изд-во НИИ фармакологии АМН СССР, 2002:7-33.

Бодров ВА. Психология профессиональной пригодности. М.: ПЕР СЭ, 2001:402.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.