Плейотропні ефекти синтетичного аналога мелатоніну в комплексній терапії коморбідної патології з поєднанням ожиріння, артеріальної гіпертензії та синдрому подразненої кишки із закрепами

Анотація

Останніми роками як в експериментальних, так і в клінічних дослідженнях вивчається роль мелатоніну та його синтетичних аналогів у корекції різних патогенетичних механізмів розвитку захворювань. Мелатонінові рецептори ідентифіковані в центральній та периферичній нервовій системі, у клітинах судин, в органах шлунково-кишкового тракту, він бере участь у регуляції артеріального тиску, ліпідного обміну, вегетативній регуляції, впливає на больові відчуття. Тому актуальним залишається питання доцільності та ефективності залучення препаратів мелатоніну до схеми лікування різних захворювань і їх коморбідності. Мета дослідження — визначити додаткові плейотропні ефекти синтетичного аналога мелатоніну (віта-мелатоніну) при коморбідній патології у вигляді поєднання різного ступеня ожиріння, артеріальної гіпертензії та синдрому подразненої кишки із закрепами. Матеріал і методи. Обстежено до і через 4 тижні після лікування 61 хворого з даною коморбідною патологією, 28 з яких отримували стандартну терапію, що включала інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту — лізиноприл по 40 мг на добу, антагоніст кальцію — амлодипін по 10 мг 1 раз на добу, аторвастатин 40 мг на добу та пребіотик — дуфалак по 30 мг зранку (стандартна терапія), а 33 пацієнти на тлі стандартної терапії приймали синтетичний аналог мелатоніну (САМ) по 3 мг за 30 хв до сну протягом 4 тижнів. У всіх обстежуваних хворих до і після лікування оцінювали клінічні симптоми, визначали характер харчової поведінки, основні показники ліпідограми, проводили аналіз варіабельності серцевого ритму, структурно-функціональних показників серця, вивчали характер порушень сну. Результати. Встановлено, що додавання до стандартної терапії коморбідних хворих синтетичного аналога мелатоніну сприяє більш вираженому зменшенню запаморочень, болю по бокових фланках живота, зростанню частоти стільця, більш вираженому зниженню показників середньодобового систолічного та діастолічного артеріального тиску. Серед інших плейотропних ефектів САМ — покращення характеру харчової поведінки, показників ліпідограми, достовірності зниження рівня загального холестеролу, ЛПНЩ, ацилтригліцеридів та зростання ХС ЛПВЩ. Під впливом курсового прийому САМ більш виражено підвищувалась потужність спектра (ТР), зростав показник SDNN, тривалість інтервалів R-R, наставало зниження комплексу LF та підвищення — HF. Також в усіх хворих, що отримували САМ, покращувалась якість сну, зменшувалась денна сонливість та кількість епізодів апное під час сну, ніж у хворих, які отримували стандартну терапію. Таким чином, отримані нами додаткові дані щодо плейотропних ефектів синтетичного аналога мелатоніну у хворих із коморбідністю ожиріння, артеріальної гіпертензії та синдрому подразненої кишки із закрепами дозволяють рекомендувати його долучення до стандартної терапії, особливо при порушенні в них характеру харчової поведінки, ліпідного спектра крові, зниженні варіабельності серцевого ритму та якості й тривалості сну.