Корекція ходьби при хворобі Паркінсона

Анотація

Хвороба Паркінсона (ХП) є другим за поширеністю нейродегенеративним розладом і найбільш швидкозростаючим неврологічним захворюванням із точки зору поширеності, пов’язаної інвалідності та смертності. ХП вражає 1-2% осіб старше від 65 років, і її поширеність швидко зростає зі старінням населення. Оскільки наразі немає нейропротекторної терапії, здатної запобігти або сповільнити прогресування захворювання, ХП залишається серйозною проблемою для охорони здоров’я та суспільства. Порушення ходи є поширеним при ХП і включає (але не обмежується цим) зменшення
довжини кроку, уповільнення швидкості ходи та збільшення варіативності ходи. Метою даної роботи було проаналізувати стан локомоторних функцій при ходьбі у хворих на хворобу Паркінсона та дослідити ефективність фізичної терапії стоп за даними статичних і динамічних показників педобарографії. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 29 хворих на ХП 1,5-2-ї стадії за класифікацією Hoehn & Yahr (1967) віком 54,43±2,54 року, яких було рандомізовано за методикою реабілітаційної терапії: 1-ша група отримувала тільки комплекс вправ із лікувальної фізкультури (ЛФК), пацієнтам 2-ї групи до ЛФК пропонували спеціальний комплекс вправ для стоп. Ефективність терапії оцінювали за певними просторовими та часовими параметрами ходьби на подологічній доріжці Sigma HL (Франція). Результати. Через 6 міс. після первинного обстеження отримали негативну зміну інтегрального показника якості ходьби за FAP score в 1-й групі (р<0,05). Проте в 2-й групі не відмічалося прогресування порушення ходи (р>0,05). Показник відношення шансів становив OR=0,27 [0,06; 1,30]. Хоча верхня межа довірчого інтервалу становила 1,30, що не дає підстави категорично стверджувати про позитивну ефективність запропонованого лікування, все ж через 6 місяців погіршення загальної якості ходьби в 1-й групі було в 66,7±11,59% проти 33,3±13,69% у 2-й групі (р<0,05). Висновки. Проведений педобарографічний аналіз просторово-часових параметрів ходьби дозволив довести ефективність застосування комплексу спеціальних вправ для стоп, який був призначений додатково до загальноприйнятої ЛФК у хворих на ХП із метою сповільнення прогресування порушення функції ходьби. Таким чином, об’єктивний інструменталізований аналіз ходи відіграватиме важливу роль у проспективній діагностиці, профілактиці, терапії та моніторингу ХП.