Abstract
Спостережливість, вміння клінічно думати й розмірковувати становлять суть мистецтва лікування за професором Мирославом Бережницьким. Так, дійсно Мирослав Миколайович усім своїм єством, усіма фібрами своєї душі постійно був налаштований на правильний, добре патогенетично обґрунтований діагноз у хворого, байдуже якої соціальної приналежності був пацієнт. І це бажання допомогти недужому не полишало його ні під час роботи в клініці, яку він залишав не раніше ніж о 21:00-22:00 годині, ні у вихідні та святкові дні, ні під час відпустки чи викликів по санавіації або для консиліуму лікарів (вони тоді були частими в повсякденній лікарській практиці).
Downloads
Download data is not yet available.