Ключові слова
anxiety
depression
quality of life
Як цитувати
Анотація
Вступ. У статті надані результати власних досліджень щодо проявів тривоги
й депресії в пацієнтів з ізольованим і коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби
та їх вплив на якість життя сільських і міських жителів.
Мета. Вивчити розповсюдженість тривожності й депресії, як психосоціальних факторів,
в умовах ізольованого та коморбідного перебігу гіпертонічної хвороби та оцінити їх
вплив на якість життя у сільських та міських жителів.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 152 хворих, які були поділені на 3 групи:
пацієнти з ізольованим перебігом гіпертонічної хвороби (n = 45), серед яких 26 (57,8%) —
міські жителі, 19 (42,2%) — жителі села. Другу групу (n = 68) склали пацієнти, в яких
перебіг гіпертонічної хвороби був ускладнений ішемічною хворобою серця. Розподіл
сільських/міських жителів був відповідно 34 (50,0%)/34 (50,0%). Третю групу (n = 39)
склали пацієнти з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби
серця та цукровим діабетом 2 типу, де 61,5% (n = 24) пацієнтів проживало в місті та
48,5% (n = 15) — у селі.
Визначення рівня тривоги та депресії проводили застосовуючи шкалу тривоги й депресії
HADS, а якість життя визначали самоанкетуванням із подальшим використанням офі-
ційної версії «Короткого опитувальника оцінки статусу здоров’я» MOS SF-36, 2011 р.
Отримані показники окремо аналізували в пацієнтів сільської та міської місцевості з
коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби на початку лікування та через 3 місяці
після виписки зі стаціонару.
Результати. У проведеному нами дослідженні у групі з ізольованим перебігом гіпер-
тонічної хвороби клінічні прояви тривоги й депресії спостерігали загалом у 45,4%
пацієнтів, тоді як відсутність вищезгаданих ознак було в 55,6% хворих. Відсутність будь
яких проявів тривоги й депресії в пацієнтів ІІ групи констатували в порівняно меншого
відсотка пацієнтів (44,1%), ніж у пацієнтів з ізольованим перебігом гіпертонічної хворо-
би. Частіше виявляли прояви тривоги. Депресивні розлади відмічені у 5,8% пацієнтів. У пацієнтів ІІІ групи, спостерігали значне зниження кількості пацієнтів з відсутністю
ознак тривоги й депресії — лише 13,3% у сільських та 8,3% — у міських жителів.
Прояви депресії були лише клінічно виражені, і суттєво не відрізнялися у пацієнтів із
села чи міста. Прояви тривожності й депресії достовірно погіршували якість життя.
Висновки. Наявність тривоги й депресії, що відзначається в майже половини сільських і
міських жителів негативно позначається на клінічному перебігу, а коморбідний перебіг
артеріальної гіпертензії обумовлює зростання числа пацієнтів з обтяженим перебігом
артеріальної гіпертензії.
Посилання
Kjeldsen SE. Hypertension and cardiovascular risk: General aspects. Pharmacol Res. 2018 Mar;129:95-99. Available from: https://doi.org/10.1016/j.phrs.2017.11.003
Timmis A, Townsend N, Gale CP, Torbica A, Lettino M, Petersen SE, Mossialos EA, Maggioni AP, Kazakiewicz D, May HT, De Smedt D, Flather M, Zuhlke L, Beltrame JF, Huculeci R, Tavazzi L, Hindricks G, Bax J, Casadei B, Achenbach S, Wright L, Vardas P; European Society of Cardiology. European Society of Cardiology: Cardiovascular Disease Statistics 2019. Eur Heart J. 2020 Jan 1;41(1):12-85. Available from: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz859
Mancia G, Cappuccio FP, Burnier M, Coca A, Persu A, Borghi C, Kreutz R, Sanner B. Perspectives on improving blood pressure control to reduce the clinical and economic burden of hypertension. J Intern Med. 2023 Sep;294(3):251-268. Available from: https://doi.org/10.1111/joim.13678
Trevisol DJ, Moreira LB, Kerkhoff A, Fuchs SC, Fuchs FD. Health-related quality of life and hypertension: a systematic review and meta-analysis of observational studies. J Hypertens. 2011 Feb;29(2):179-88. Available from: https://doi.org/10.1097/hjh.0b013e328340d76f
Olsen MH, Angell SY, Asma S, Boutouyrie P, Burger D, Chirinos JA, Damasceno A, Delles C, Gimenez-Roqueplo AP, Hering D, López-Jaramillo P, Martinez F, Perkovic V, Rietzschel ER, Schillaci G, Schutte AE, Scuteri A, Sharman JE, Wachtell K, Wang JG. A call to action and a lifecourse strategy to address the global burden of raised blood pressure on current and future generations: the Lancet Commission on hypertension. Lancet. 2016 Nov 26;388(10060):2665-2712. Available from: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(16)31134-5
Mills KT, Stefanescu A, He J. The global epidemiology of hypertension. Nat Rev Nephrol. 2020 Apr;16(4):223-237. Available from: https://doi.org/10.1038/s41581-019-0244-2
MacLeod KE, Ye Z, Donald B, Wang G. A Literature Review of Productivity Loss Associated with Hypertension in the United States. Popul Health Manag. 2022 Jun;25(3):297-308. Available from: https://doi.org/10.1089/pop.2021.0201
Yazdani Z, Jabalameli S, Ebrahimi A, Raeisi Z. Relationship between metabolic diseases (Diabetes and Hyperlipidemia) with depression in the elderly. J Isfahan Med School. 2022;40(684):647–53. [Google Scholar]. Available from: https://www.sid.ir/paper/1037482/en
Kalin NH. The Critical Relationship Between Anxiety and Depression. Am J Psychiatry. 2020 May 1;177(5):365-367. Available from: https://doi.org/10.1176/appi. ajp.2020.20030305
Walker ER, McGee RE, Druss BG. Mortality in mental disorders and global disease burden implications: a systematic review and meta-analysis. JAMA Psychiatry. 2015 Apr;72(4):334-41. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2014.2502. Erratum in: JAMA Psychiatry. 2015 Jul;72(7):736. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2015.0937. Erratum in: JAMA Psychiatry. 2015 Dec;72(12):1259. Available from: https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2014.2502