Діагностичні можливості опитувальника GerdQ на основі результатів добового езофаго-імпеданс-рH-моніторингу
pdf

Ключові слова

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, опитувальники, добовий езофаго-імпеданс-рН-моніторинг, опитувальник GerdQ.

Як цитувати

Paliy, I., Zaika, S., Ksenchyn, O., & Skichko, N. (2021). Діагностичні можливості опитувальника GerdQ на основі результатів добового езофаго-імпеданс-рH-моніторингу. Терапевтика, 2(2), 21-29. https://doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-2.21

Анотація

Вступ. На сьогодні залишається актуальним питання використання неінвазивних інструментів рутинної діагностики ГЕРХ, до яких відносяться опитувальники. Найбільш перспективним у цьому плані є опитувальник GerdQ. Мета роботи: вивчити діагностичну цінність опитувальника GerdQ щодо можливостей діагностики ГЕРХ на основі співставлення результатів опитувальника з результатами добового інтралюмінального езофаго-імпеданс-рН-моніторингу в Україні. Матеріали та методи: 28 пацієнтам після заповнення опитувальника GerdQ було виконано добовий езофаго-імпеданс-рН-моніторинг. Результати інструментального методу діагностики ГЕРХ були співставлені з результатами опитувальника GerdQ. Результати та обговорення: встановлено статистично достовірний кореляційний зв’язок високої сили між частотою епізодів кислих рефлюксів (рН <4) та сумою балів опитувальника GerdQ — 0,796, частотою епізодів усіх рідинних рефлюксів та сумою балів опитувальника GerdQ — 0,730, відсотком часу з рН <4 у стравоході та сумою балів опитувальника GerdQ — 0,793. Відповідно до аналізу ROC-кривої, найкращою точкою відсічення є сумарний бал >7. Чутливість опитувальника становила 78,7% (95% CI, 49-95), специфічність — 92,9% (95% CI, 66-99). AUC=0,95±0,04; p<0,0001. Відповідно до характеристики класифікації моделей, модель з AUC (площею під ROC-кривою) більше 0,9 характеризується як відмінна модель. Висновки: оптимальним є використання опитувальника GerdQ для діагностики ГЕРХ лікарями первинної ланки в повсякденній практиці для прийняття рішення
щодо можливості призначення терапії «ex juvantibus» або необхідності застосування інструментальних методів обстеження (верхня ендоскопія, езофаго-рН-моніторинг, езофаго-імпеданс-рН-моніторинг), оскільки він показав достовірний, високий ступінь кореляції між сумою балів опитувальника та ключовими показниками добового імпеданс-рН-моніторингу (епізоди кислих рефлюксів, епізоди рідинних рефлюксів, відсоток часу з рН у стравоході <4).

https://doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-2.21
pdf

Посилання

Katz PO, Gerson LB, Vela MF. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux diseaseю Am. J. Gastroenterol. 2013;108:308-28.

DeVault KR, Castell DO. Updated guidelines for the diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease. Am. J. Gastroenterol. 2005;100:190-200.

Giannini EG, Zentilin P, Dulbecco P, Vigneri S, Scarlata P, Savarino V. Management strategy for patients with gastroesophageal reflux disease: a comparison between empirical treatment with esomeprazole and endoscopy-oriented treatment. Am. J. Gastroenterol. 2008;103:267-275.

Inadomi JM, Jamal R, Murata GH, Hoffman RM, Lavezo LA, Vigil JM, et al. Step-down management of gastroesophageal reflux disease. Gastroenterology. 2001; 121:1095-1100.

Badillo R, Dawn F. Diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease. World J. Gastrointest. Pharmacol. Ther. 2014;5(3):105-112.

Silny J. Intraluminal multiple electric impedance procedure for measurement of gastrointestinal motility. J. Gastrointest. Motil. 1991;3:151-162.

Sifrim D, Castell D, Dent J, Kahrilas PJ. Gastro-oesophageal reflux monitoring: review and consensus report on detection and definitions of acid, non-acid, and gas reflux. Gut. 2004;53:1024-1031.

Yu Kyung Cho. How to Interpret Esophageal Impedance pH Monitoring. J. Neurogastroenterol. Motil. 2010;16(3):327-330.

Vakil N, van Zanten SV, Kahrillas P, Dent J, Jones R. The Montreal definition and classification of GERD: a global evidence-based consensus. Am. J. Gastroenterol. 2006;101:1900-1920.

Tytgat GN, Mccoll K, Tack J. Holtmann G, Hunt RH, Malfertheiner P, et al. New algorithm for the treatment of gastro-esophageal reflux disease. Aliment. Pharmacol. Ther. 2008;27(3):249-256.

Shaheen NJ, Hansen RA, Morgan DR, Gangarosa LM, Ringel Y, Thiny MT, et al. The burden of gastrointestinal and liver diseases. Am. J. Gastroenterol. 2006;101(9):2128-2138.

Маев ИВ, Самсонов АА, Андреев НГ. Симптом изжоги: привычный дискомфорт или серьезная проблема? Фарматека. 2011;10.

Pare P, Meyer F, Armstrong D, Pyzyk M, Pericak D, Goeree R. Validation of the GSFQ, a self-administered symptom frequency questionnaire for patients with gastroesophageal reflux disease. Can. J. Gastroenterol. 2003;17(5):307-312.

Морозов СМ. Засоби контролю діагностичних якостей психологічних тестів. 1994.

Gyawali CP, Kahrilas PJ, Savarino E, Zerbib F, Mion F, Smout AJPM, et al. Modern diagnosis of GERD: the Lyon Consensus. Gut. 2018 Jul;67(7):1351-1362.

doi: 10.1136/gutjnl‑2017-314722. Epub 2018 Feb 3

Dent J, Vakil N, Jones R, Bytzer P, Schöning U, Halling K, et al. Accuracy of the diagnosis of GORD by questionnaire, physicians and a trial of proton pump inhibitor treatment: the Diamond study Gut. 2010;59(6):714-721.

Jonasson C1, Moum B, Bang C, Andersen KR, Hatlebakk JG. Randomised clinical trial: a comparison between a GerdQ-based algorithm and an endoscopy-based approach for the diagnosis and initial treatment of GERD. Aliment. Pharmacol. Ther. 2012;35(11):1290-1300.

Jones R1, Junghard O, Dent J, Vakil N, Halling K, Wernersson B, et al. Development of the GerdQ, a tool for the diagnosis and management of gastro-oesophageal reflux disease in primary care. Aliment. Pharmacol. Ther. 2009;30(10):1030-1038.

Norder Grusell E, Mjörnheim AC, Finizia C, Ruth M, Bergquist H. The diagnostic value of GerdQ in subjects with atypical symptoms of gastro-esophageal reflux disease. Scand J Gastroenterol. 2018 Oct — Nov;53(10-11):1165-1170.

doi:10.1080/00365521.2018.1503708

Кайбышева ВО, Кучерявый ЮА, Трухманов АС, Сторонова ОА, Коньков МЮ, Маев ИВ, Ивашкин ВТ. Результаты многоцентрового наблюдательного исследования по применению международного опросника GerdQ для диагностики гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. РЖГГК. 2013;23(5):15-23.

Lacy BE, Chehade R, Crowell MD. A prospective study to compare a symptom-based reflux disease questionnaire to 48-h wireless pH monitoring for the identification of gastroesophageal reflux (revised 2-26-11). Am. J. Gastroenterol. 2011;106:1604-1611.

Jonasson C, Wernersson B, Hoff DA, Hatlebakk JG. Validation of the GerdQ questionnaire for the diagnosis of gastro-oesophageal reflux disease. Aliment. Pharmacol. Ther. 2013;37:564-572.

Suzuki H, Matsuzaki J, Okada S, Hirata K, Fukuhara S, Hibi T. Validation of the GerdQ questionnaire for the management of gastro-esophageal reflux disease in Japan. United European Gastroenterol. J. 2013;1:175-183.

Zavala-Gonzales MA, Azamar-Jacome AA, Meixueiro-Daza A, Ramos A, Reyes-Huerta J, Roesch-Dietlen F, et al. Validation and diagnostic usefulness of gastroesophageal reflux disease questionnaire in a primary care level in Mexico. J. Neurogastroenterol. Motil. 2014;20:475-482.

Bai Y, Du Y, Zou D, Jin Z, Zhan X, Liet ZS, et al. Gastroesophageal Reflux Disease Questionnaire (GerdQ) in real-world practice: A national multicenter survey on 8,065 patients. J. Gastroenterol. Hepatol. 2013;28:626-631.

Teruel-Sánchez-Vegazo C, Faro-Leal V, Muriel-García A, Norberto Mañas Gallardo N. Sensitivity and specificity of the Gastrointestinal Short Form Questionnaire in diagnosis of gastroesophageal reflux disease.