Роль коморбідності в перебігу бронхообструктивних захворювань у військовослужбовців, учасників бойових дій

Анотація

У статті представлено особливості коморбідної патології, основні показники функціональних порушень із боку серцево-судинної та дихальної систем, показники системного імунного запалення у військовослужбовців, учасників бойових дій, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальну астму (БА). Мета дослідження — вивчення клініко-функціональних та імунологічних особливостей перебігу БА й ХОЗЛ у військовослужбовців, учасників бойових дій. Матеріал і методи. Було обстежено 69 військовослужбовців, учасників бойових дій, які звернулися по консультативну допомогу до пульмонолога. Усі хворі дали добровільну поінформовану згоду щодо участі в дослідженні. Хворі були розподілені на дві групи: 1-ша група — 34 хворих на ХОЗЛ, група В, GOLD 2, без ознак загострення; 2-га група — 35 хворих на БА персистуючого перебігу, середнього ступеня важкості, контрольовану. Середній вік хворих становив 44,5±3,6 року. Аналіз коморбідної патології проводився шляхом вивчення медичної карти стаціонарного хворого та амбулаторної медичної картки. Усі хворі на ХОЗЛ проходили тест оцінки перебігу хвороби (COPD Assesment Test). Результати та обговорення. В обох групах пацієнтів у високому відсотку випадків супутня патологія була представлена серцево-судинними захворюваннями: у 1-й групі пацієнтів у вірогідно більшому відсотку випадків було виявлено ознаки СН І-ІІ ст. та ІХС. АГ ІІ стадії була виявлена в обох групах пацієнтів, проте в пацієнтів 2-ї групи було більше осіб з АГ І стадії (р<0,05). Аналіз отриманих даних встановив, що частою коморбідною патологією в пацієнтів із БА була патологія шлунково-кишкового тракту, особливо гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. У цій групі хворих було відзначено вірогідно вищий відсоток осіб із ГЕРХ, що свідчить про провокуючий вплив регургітації кислого вмісту шлунка на розвиток бронхообструктивного синдрому. Слід зауважити, що кількість супутніх захворювань у військовослужбовців, хворих на ХОЗЛ, коливалась від 1 до 5, при цьому понад 50% пацієнтів мали одночасно три і більше хвороби. У пацієнтів 1-ї групи були виявлені ознаки дисліпідемії із підвищеним рівнем тригліцеридів (ТГ) та зниженим вмістом ХС ЛПВЩ і порушеннями вуглеводного обміну із вірогідно вищим за нормативне значення індексом HOMA. Висновки. У хворих на ХОЗЛ основна коморбідна патологія представлена патологією серцево-судинної системи: артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та серцевою недостатністю І-ІІ стадії. У військовослужбовців із БА у вірогідно вищому відсотку випадків виявляється патологія органів травлення — гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. У хворих на ХОЗЛ відзначено порушення ліпідного обміну та ознаки інсулінорезистентності. У сироватці крові обох груп хворих виявлено високий рівень прозапальних цитокінів, одночасно у хворих на ХОЗЛ відзначено високу концентрацію TФР-β, який є маркером ремоделювання бронхів та ІЛ-6. У хворих на БА виявлено підвищений вміст IL-4, який є маркером бронхіальної гіперреактивності.