Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Ефективність лікування хворих на гострий коронарний синдром залежить від багатьох факторів. Зокрема, від швидкості надання допомоги, застосованих методів лікування, особливостей клініко-анамнестичних характеристик. Сукупність цих факторів впливає на виникнення віддалених наслідків перебігу захворювання, таких як раптова коронарна смерть, повторний інфаркт міокарда та госпіталізація. Мета роботи. Проаналізувати особливості перебігу та віддалені наслідки гострого коронарного синдрому у хворих Прикарпатського регіону. Матеріали та методи. Проаналізовано особливості перебігу гострого коронарного синдрому у хворих Прикарпатського регіону в період 2014-2019 рр., вивчено клініко-анамнестичні характеристики та віддалені наслідки виникнення ускладнень захворювання. Результати. Аналіз особливостей перебігу гострого коронарного синдрому вказує на збільшення кількості черезшкірних коронарних втручань у Прикарпатському регіоні. Особливості перебігу залежать від застосованої тактики лікування, що забезпечує позитивний вплив на віддалені наслідки перебігу захворювання, попереджаючи виникнення раптової коронарної смерті, повторних інфарктів міокарда та госпіталізацій. Висновки. Аналізуючи особливості перебігу гострого коронарного синдрому у хворих Прикарпатського регіону, виявлено, що впровадження сучасних методів відновлення вінцевого кровоплину із застосуванням ургентних стентувань дозволяє суттєво вплинути на виникнення випадків та перебіг захворювання. Спостерігається збільшення кількості проведених черезшкірних коронарних втручань у хворих на гострий коронарний синдром, серед планових втручань не відмічено жодної закономірності. Оцінюючи ризик смертності, реінфаркту та повторного інфаркту міокарда за шкалою ризику GRACE, встановлено, що тотальний ризик смертності, реінфаркту чи повторного інфаркту залежав від застосованої тактики лікування.
Посилання
Коваленко ВМ, Корнацький ВМ, редактор. Стан здоров’я народу України та медичної допомоги третинного рівня. Київ: СПД ФО «Коломіцин ВЮ»; 2019:222.
Горбась ІМ. Ішемічна хвороба серця: епідеміологія і статистика. Здоров’я України [Інтернет]. 2015 [цитовано 2015 Бер 27]. Доступно на: http://health-ua.com/article/15840-shemchna-hvoroba-sertcya-epdemologya — statistika
Кияк ЮГ, Галькевич МП, Лабінська ОЄ. Вплив факторів ризику ішемічної хвороби серця на розвиток гострого коронарного синдрому. Вісник проблем біології і медицини. 2019;4(1):94-97.
Sullivan AL, Beshansky JR, Ruthazer R, Murman DH, Mader TJ, Selker HP. Factors associated with longer time to treatment for patients with suspected acute coronary syndromes: a cohort study. Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2014;7(1):86-94.
Ambrosetti M, Abreu A, Corrà U, al. Secondary prevention through comprehensive cardiovascular rehabilitation: From knowledge to implementation. 2020 update. A position paper from the Secondary Prevention and Rehabilitation Section of the European Association of Preventive Cardiology. European Journal of Preventive Cardiology. 2020;0(0):1-42.
Braunwald Е, Sabatine S. The Thrombolysis in Myocardial Infarction (TIMI) Study Group experience. The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. 2012; 144(4):762-70.
Raposeiras Roubín S, Barreiro Pardal C, Roubín-Camiña F, Ocaranza Sanchez R, Alvarez Castro E, Paradela Dobarro B, et al. High-sensitivity C-reactive protein predicts adverse outcomes after non-ST-segment elevation acute coronary syndrome regardless of GRACE risk score, but not after ST-segment elevation myocardial infarction. Rev Port Cardiol. 2013; 32(2):117-22.
Чендей ТВ, Раточка ЯГ, Логойда ВВ. Реєстр гострих коронарних синдромів на Закарпатті: перші результати. Серце і судини. 2017;2:37-44.
Теренда НО, Петрашик ЮМ. Порівняльна оцінка ефективності інтервенційного методу лікування хворих на інфаркт міокарда за даними Тернопільської області. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л.Я. Ковальчук. 2017;91-95.