Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Метою роботи було дослідження механізмів психологічного захисту в медичних працівників після смерті хворих у своїй професійній діяльності.
Матеріали та методи. У нашій роботі ми використовували методику «Індекс життєвого стилю» Плутчека – Келлермана – Конте (Life Style Index), спрямовану на діагностику механізмів психологічного захисту. Автор зв’язує утворення механізмів психологічного захисту з відповідними емоціями і вирішенням універсальних проблем адаптації. Виділяє 8 захисних механізмів: витіснення, заперечення, регресію, заміщення, проєкцію, компенсацію, гіперкомпенсацію та раціоналізацію. Ми визначили характер використання лікарями різних напрямів роботи механізмів психологічного захисту. Участь у дослідженні взяли лікарі різних спеціальностей. Вони були розподілені на групу, яка часто стикається зі смертю хворих, та другу групу, яка не має такого досвіду. Результати. Аналізуючи отримані дані, ми бачимо, що для групи А характерним є використання заміщення (30,43%) та раціоналізації (26,09%), які справляють сприятливий вплив на діяльність лікаря за рахунок їх більшого усвідомлення, дієвості та контрольованості. У групі В домінуючими були витіснення (25,92%), заміщення (18,52%) та гіперкомпенсація (14,81%). Менш адаптивними є механізми витіснення та
заміщення, які гірше піддаються контролю або обираються як зручніші для особистості. Витіснення та гіперкомпенсація притаманні в основному для жінок, а заміщення та раціоналізація — для чоловіків в обох групах досліджуваних. За зрілістю механізмів психологічного захисту обстежувані групи А в більшості випадків використовують зрілі, а обстежувані групи В комбіновані як зрілі, так і незрілі механізми. Низький рівень проєкції свідчить про ефективність захисних механізмів та про моральну і психічну стійкість особистості обстежуваних медичних працівників. Висновки. Надійний психологічний механізм захисту дозволяє людині підтримувати стан динамічної рівноваги, гомеостаз, а також допомагає адаптуватися до складних,
непередбачуваних ситуацій. На рівні теоретичної операціоналізації досліджуваних психологічних захистів спостерігається тенденція до виявлення їх функціональних
особливостей у професійній діяльності особистості. Тому їх завданням є зниження
емоційної напруги, витіснення травматичного досвіду, що є важливим моментом
у подоланні деструкції особистості лікаря.
Посилання
Баскакова СА. Современные представления о способах совладания с психическими расстройствами. Социальная и клиническая психиатрия. 2010;(2):88-96.
Зінченко, А. Психологічний захист як механізм соціальної адаптації хворих на епілепсію. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2019;19: 213-223. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2013-19.%p
Корсакова ЛИ. Копинг-поведение и защитные механизмы системы адаптации личности. Труды СГА. 2010;8:120-126.
Опанасюк І. Психологічні особливості переживання факту «втрати» особистістю. Обрії. 2011;1:55-58. http://nbuv.gov.ua/UJRN/obrii_2011_1_23
Степаненко ЛВ. Особливості взаємозв’язку механізмів психологічного захисту особистості з емоційними характеристиками. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2017;5(1):124-129. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2017_5(1)__25
Batley, NJ, Bakhti, R, Chami, A, Jabbour, E, Bachir, R, El Khuri, C, & Mufarrij, AJ. The effect of patient death on medical students in the emergency department. BMC medical education. 2017;17(1):110. https://doi.org/10.1186/s12909-017-0945-9
Blaschke, SM, Schofield, P, Taylor, K, & Ugalde, A. Common dedication to facilitating good dying experiences: Qualitative study of end-of-life care professionals’ attitudes towards voluntary assisted dying. Palliative medicine. 2019;33(6):562-569. https://doi.org/10.1177/0269216318824276
Boland, JW, Dikomitis, L, & Gadoud, A. Medical students writing on death, dying and palliative care: a qualitative analysis of reflective essays. BMJ supportive & palliative care. 2016;6(4):486-492. https://doi.org/10.1136/bmjspcare‑2016-001110
Davies, M. Death is part of a doctor’s job. BMJ. 2016;355: i5597. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.i5597
Di Giuseppe, M, Ciacchini, R, Micheloni, T, Bertolucci, I, Marchi, L, & Conversano, C. Defense mechanisms in cancer patients: a systematic review. Journal of psychosomatic research. 2018;115:76-86. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2018.10.016
Di Giuseppe, M, Perry, JC, Lucchesi, M, Michelini, M, Vitiello, S, Piantanida, A, Fabiani, M, Maffei, S, & Conversano, C. Preliminary Reliability and Validity of the DMRSSR‑30, a Novel Self-Report Measure Based on the Defense Mechanisms Rating Scales. Frontiers in psychiatry. 2020;11:870. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00870
Gellie, A, Mills, A, Levinson, M, Stephenson, G, & Flynn, E. Death: a foe to be conquered? Questioning the paradigm. Age and ageing. 2015;44(1):7-10. https://doi.org/10.1093/ageing/afu116
Ho, CY, Kow, CS, Chia, C, Low, JY, Lai, Y, Lauw, SK, How, A, Tan, L, Ngiam, X, Chan, N, Kuek, T, Kamal, N, Chia, JL, Abdurrahman, A, Chiam, M, Ong, YT, Chin, A, Toh, YP, Mason, S, & Krishna, L. The impact of death and dying on the personhood of medical students: a systematic scoping review. BMC medical education. 2020;20(1):516. https://doi.org/10.1186/s12909-020-02411-y
Ihara, Y, Son, D, Noch, M, Takizawa, R. Work-related stressors among hospital physicians: a qualitative interview study in the Tokyo metropolitan area BMJ Open. 2020;10: e034848. doi: 10.1136/bmjopen‑2019-034848.
Kocijan, LS, Gregurek R, Karlovic D. Stress and ego-defense mechanisms in medical staff at oncology and physical medicine departments. Eur. J. Psychiat. 2017;21(4):279-286.