Нові підходи до фіксації бар’єрних мембран для підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на генералізований пародонтит

Анотація

Вступ. Відомі методи фіксації передбачають прикріплення мембрани за допомогою пінів та шовного матеріалу до оточуючих тканин. Такі методи є об’ємними, складними у виконанні та неергономічними, що, у свою чергу, збільшує час виконання операції, провокує додатковий стрес пацієнта та втому оперуючого хірурга. Це пов’язано з технічними труднощами, що виникають при моделюванні і фіксації бар’єрних мембран навколо зубів під час закриття пристінкових та фуркаційних дефектів, і тривалістю самого оперативного втручання. Мета. Оцінити ефективність розробленого способу фіксації бар’єрних мембран, які використовуються при лікуванні хворих на генералізований пародонтит методом спрямованої тканинної регенерації. Матеріали та методи. Під час дослідження було обстежено 60 хворих на генералізований пародонтит віком від 29 до 50 років, 25 (41,6%) чоловіків та 35 (58,3%) жінок. Критерієм включення хворих у дослідження були наявність генералізованого пародонтиту ІІ-ІІІ ступеня важкості, яким у комплексному лікуванні показане хірургічне лікування методом спрямованої тканинної регенерації, індивідуальна згода пацієнта. Для оцінки ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит методом спрямованої тканинної регенерації використовувалися різні методики дослідження, зокрема вимірювання глибини пародонтальних кишень (PPD). Результати та їх обговорення. Згідно з розробленим нами алгоритмом, лікування хворих на генералізований пародонтит було комплексним і поетапним. Нами удосконалено етапи методу спрямованої тканинної регенерації при лікуванні хворих на генералізований пародонтит. Удосконалення полягає в розробці нових способів фіксації бар’єрних мембран, адаптованих до висоти коміркового відростка чи коміркової частини щелеп. Висновки. Запропонований спосіб фіксації бар’єрних мембран є доцільним при лікуванні хворих на генералізований пародонтит методом спрямованої тканинної регенерації. Клінічне випробування способу фіксації встановило підвищення ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит методом спрямованої тканинної регенерації. Досягнуто позитивних результатів у клінічних ситуаціях, де традиційні способи були неефективними. Удосконалення способів фіксації бар’єрного матеріалу, поєднання їх із сучасними остеопластичними матеріалами, новітніми способами скелерування і модифікації оголених поверхонь коренів зубів, застосуванням біологічно активних матеріалів сприяло підвищенню ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит методом спрямованої тканинної регенерації.