Взаємозв’язок системного запалення та типу інсулінемії у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом
pdf

Ключові слова

артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром, інсулінорезистентність, гіперінсулінемія.

Як цитувати

Kocherzhat, O., OrynchakМ., Virstiuk, N., Vakalyuk, I., Vasylechko, M., Luchko, O., Chovganiuk, O., & Haman, I. (2021). Взаємозв’язок системного запалення та типу інсулінемії у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом. Терапевтика, 2(2), 50-55. https://doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-2.50

Анотація

Останнім часом науковці звертають особливу увагу на роль імунного запалення в розвитку серцево-судинної патології. Проведено чимало досліджень, у яких виявлено тісний взаємозв’язок між маркерами системного запалення та ризиком виникнення серцево-судинної патології. Мета роботи — оцінити активність та кореляційний зв’язок маркерів інсулінорезистентності (ІР) за рівнем β2-інсулінових рецепторів, адипоцитокінів, фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з метаболічним синдромом (МС) залежно від типу інсулінемії. Матеріал і методи. Обстежено 139 хворих на АГ із МС. Залежно від рівня ендогенного інсуліну (ЕІ) у крові натще хворих розподілено на дві групи: 1-ша група — 59 хворих із нормальним рівнем ЕІ в крові; 2-га група — 80 хворих зі спонтанною гіперінсулінемією (ГІ). Контрольна група — 20 практично здорових осіб. Результати та обговорення. У всіх обстежених хворих виявили достовірне підвищення рівня β2-рецепторів інсуліну. У хворих із нормальним рівнем ЕІ в крові та зі спонтанною ГІ рівень β2-інсулінових рецепторів у 3,4 та 5 разів (р<0,05) відповідно достовірно перевищував показник у здорових осіб. У хворих зі спонтанною ГІ рівень β2-інсулінових рецепторів виявився в 1,5 раза вищим, ніж у хворих 1-ї групи (р1<0,05).
У всіх хворих на АГ із МС відмічено гіперлептинемію та гіпоадипонектинемію. У пацієнтів обох груп рівень лептину в 3,8 та 4,8 раза відповідно перевищував показник здорових осіб (р<0,05). У хворих зі спонтанною ГІ рівень лептину був в 1,3 раза вищим порівняно з хворими з нормальним ЕІ в крові (р1<0,05). У хворих 1-ї та 2-ї груп рівень адипонектину виявився зниженим на 14,75 та 38,0% відповідно порівняно зі здоровими особами (р<0,05). У хворих 2-ї групи — на 14,42% порівняно з показником хворих 1-ї групи (р1<0,05). Рівень ФНП-α був достовірно підвищеним у всіх обстежених хворих. Так, у пацієнтів 1-ї групи цей показник на 13,0% перевищив рівень у контролі (р<0,05). У хворих 2-ї групи показник ФНП-α на 34,6% перевищив рівень контролю (р<0,05) та у 2,6 раза виявився підвищеним порівняно з хворими з нормальним рівнем ЕІ в крові (р1<0,05). Аналіз результатів дослідження маркерів субклінічного ураження органів-мішеней довів наявність прямого кореляційного зв’язку між рівнем ЕІ в крові натще та рівнями β2-рецепторів інсуліну, лептину та ФНП-α; зворотного кореляційного зв’язку між рівнем ЕІ та рівнем адипонектину (r= –0,5845, p=0,0001). Висновки. Особливостями АГ та МС є важкість перебігу та формування ІР зі спонтанною ГІ, що характеризується зростанням рівнів β2-рецепторів інсуліну, лептину, ФНП-α та гіпоадипонектинемією.

https://doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-2.50
pdf

Посилання

Голяченко ОМ, Шульгай АГ, Голяченко АО. [та ін.] Основні епідеміологічні закономірності хвороб системи кровообігу і гіпертонічної хвороби в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2010;4:9-15.

Кульчицька ТК. Грузєва ТС, Слабкий ГО. [та ін.] Особливості захворюваності дорослого населення України на хвороби системи кровообігу. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2001;2:34-38.

Теренда НО. Прогностична оцінка захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2014;4(62):31-35.

Білецький СВ, Боднарюк ЛВ, Казанцева ТВ, Бондар ЮМ. Динаміка захворюваності на хвороби системи кровообігу у жителів міста Чернівці за 1991-2010 рр. Буковинський медичний вісник. 2011;2(15):168-172.

Дячук Д.Д. Щодо захворюваності дорослого населення України на неінфекційні хвороби. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2011;1:19-23.

Крапівіна АА. Захворюваність на хвороби системи кровообігу та їх поширеність серед дорослого населення України в 2010 році: гендерний аспект. Здоров’я нації. 2011;4(20):12-18.

Іпатов АВ, Сергієні ОВ, Войтчак ТГ, Коваленко ВВ. Сучасний стан первинної інвалідності населення працездатного віку в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006;1:32-37.

Теренда НО. Основні тенденції загальної та первинної захворюваності на гіпертонічну хворобу в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2015;4(66):39-43.

Modan M, Halkin H. Hyperinsulinemia or increased sympathetic drive as links for obesity and hypertension. Diabetes Care. 1991;14(6):470-487.

Janus A, Szahidewicz-Krupska E, Mazur G, Doroszko A. Insulin Resistance and Endothelial Dysfunction Constitute a Common Therapeutic Target in Cardiometabolic Disorders. Mediators Inflamm. [Internet]. 2016:3634948. Available from: http://dx.doi.org/10.1155/2016/3634948 DOI: 10.1155/2016/3634948

Czech MP. Insulin action and resistance in obesity and type 2 diabetes. Nat Med. 2017 Jul;23(7):804-814.

Beverly JK, Budoff MJ. Atherosclerosis: pathophysiology of insulin resistance, hyperglycemia, hyperlipidemia, and inflammation. J Diabetes. 2020 Feb;12(2):102-104.

Амбросова ТМ. Метаболічний синдром: адипокінова теорія патогенезу. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2013;13(4):215-220.

Li HJ, Li CP, Zhang C. Association of Adiponectin gene polymorphisms and nonalcoholic fatty liver disease. Int J Clin Experim Med. 2015;16(10):601-609.

Mordi I, Mordi N, Delles C, Tzemos N. Endothelial dysfunction in human essential hypertension. Journal of Hypertension. 2016 Aug;34(8):1464-72.

2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal. 2018;39(33):3021-104.

Executive Summary of the Third Report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III). JAMA: The Journal of the American Med Association. 2001;285(19):2486-2497.